Ай, что-то сегодня я тут решился вам поведать свою историю, друзья. Устраивайтесь поудобнее, включайте мои треки и готовы ли мы к погружению в мир нашего танцпола? Я уверен, что да!
Всё началось однажды, когда я решил заказать закладки. Было тяжелое время, и я понял, что нужно разбавить свою жизнь этим волшебством.Попросил своего верного куру спайса поискать что-то новенькое, чтобы разогнать глушь и серость наших будней. Ну и он, как всегда, не подвёл и скоро привёз мне шикарный кодеин.
Не зря же его называют "королева танцпола". Когда я впервые познал этот глубокий и притягательный опыт, мои глаза открылись на широкую палитру эмоций и впечатлений. Весы души, словно стали более чуткими, а сердце, оно просто улетело в небо!
Я помню, как в тот день вечером, с пачкой закладок в кармане, я отправился на наш любимый танцпол. Ой, сколько наркомов было вокруг меня! Мы вместе, как одно целое, погружались в этот атмосферный мир безумия и свободы.
Самое удивительное, что когда ты сидишь на игле кодеина, ты просто не можешь усидеть на месте. Ты обретаешь невероятную энергию и желание двигаться, испытывать всё новое и исследовать грани собственной сознательности.
На танцполе я чувствовал себя божественно. Мои движения были такими пластичными и выразительными, что даже профессиональные танцоры отдыхают. Я становился королевой этого прекрасного мира и притягивал к себе взгляды всех окружающих.
Но, конечно же, не всё так гладко, ребята. Закладки дают мощный заряд эйфории и энергии, но за этим следует цена. Я съел весь этот порох и вот уже какое-то время находился в состоянии "печенка тумана".
Такой нарком ещё никто не видел! Пусть некоторые могут узнать во мне потерянного путника, но это лишь иллюзия. Моя душа теперь принадлежит танцполу, а моё тело — властелину кодеина. И я не знаю, стоит ли мне возвращаться в реальность или продолжать жить в этом вечном празднике.
Присоединяйтесь ко мне, друзья, если хотите узреть светлую сторону кодеина и стать королевой или королём танцпола.
Я предупреждал, что наша история будет длинной, но я надеюсь, что вам понравилось погрузиться со мной в мир закладок и кодеина. Не забудьте обо мне, я тот парень, что всегда создает волны эмоций на танцполе и не знает ограничений.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.